сни...
Коли зорями небо всипає рясно, До нас леви рожеві приходять з казки. То дитинство нагадує наші мрії І солодкими снами лоскоче вії. Мов новенька копійка, блискучий місяць Пісню дивну шепоче Настусі й Грицю. Про краї далекі, чарівні діброви Ллються сяйвом барвистим його колискові. Заквітчалося небо зірками рясно. Діти сплять, хай боронить їх Божа ласка.
Додав: jaistixi (19.09.2015)
| Автор: © Вікторія Захарченко
Розміщено на сторінці : Філософам
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1035 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА