Пн, 16.06.2025, 07:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Страшний сон...

Сон такий, що в серці коле;
Я іду назустріч бурі,
А навколо дике поле
І снують якісь фігури.

Ніби люди, ніби звірі
У лахмітті чи у шерсті,
Мовчазні і темно - сірі
Тягнуть долі свої персті.

Очі світяться вовками,
А зирни у них – там пусто,
Лиш великими руками
Всі махають часто – густо,

Щоб загарбати, украсти
Все, що треба і не треба,
І за пазуху покласти
Величезну, на півнеба.

Я ніяк не розумію
Де я, хто я і для чого
Я виношую надію,
Як нічого тут святого?

Що я можу, що я вдію
Одинока серед поля?…
Та, прокинувшись радію,
Що така Господня воля

Бути в світі «білим круком»
І все бачити, приймати,
І писати дрібно друком,
Щоб добро у злі впізнати.

Прийде та щаслива днина.
Вірю, виоремо поле,
Розповзеться павутина,
Пропаде навіки горе!

Додав: Asedo1949 (29.05.2018) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1494 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
0
1 miknech • 22:21, 29.05.2018 [Лінк на твір]
Горе, може, зовсім і не пропаде, але ми навчимося серед його морів вишукувати чи творити свої материки щастя.
avatar
0
4 Asedo1949 • 20:44, 30.05.2018 [Лінк на твір]
Хочеться найкраще, а буде, як завжди...Дякую!
avatar
0
2 Panna • 14:01, 30.05.2018 [Лінк на твір]
hands  up
avatar
0
5 Asedo1949 • 20:45, 30.05.2018 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
0
3 Таля • 14:50, 30.05.2018 [Лінк на твір]
Я твердо вірю у краще майбутнє! Може ми ще не розуміємо як треба жити!  table-9
avatar
0
6 Asedo1949 • 20:49, 30.05.2018 [Лінк на твір]
Дуже вдячна за щирий коментар!
avatar
0
7 ullad1 • 22:11, 30.05.2018 [Лінк на твір]
55555
avatar
0
8 Asedo1949 • 13:59, 31.05.2018 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
0
9 Мурашка • 16:01, 12.06.2018 [Лінк на твір]
І я також ВІРОЮ живу! Бог змилується над нами і позбавить нас горя!
Це нам за гріхи наші,за те,що не маємо каяття,або воно є нещирим!
Чуттєвий вірш! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz