у жовтому сонце-світлі
на золотій дорозі
я стою сам.
усе, усе- моє: рисові поля і золотий шлях.
але одне лише бажаю я.
на дереві, коло шляху, кохаються дві жовті пташки .
чому вони повинні так весело співати?
Багато не розуміє такої поезії і мабуть тому не може відповідати , але така поезія викликає багато асоціацій , а недомовленості допомагають самому краще бачити світ і відчувати увесь всесвіт !
щоб більше розуміти, слід більше читати, а багато людей читати не любить і не має часу: буденщина!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
щоб більше розуміти, слід більше читати, а багато людей читати не любить і не має часу: буденщина!