Безжальне перо
* * * Що вдалині не вдалося На берестечкових снах? Сизі птахи у волоссі, Простоволосі, як знак. Може, нам знову діткнутись До передполя предтеч? Вигнути власну ввігнутість І сипонути картеч... Там, за порогами жалю, Плине кришталю Дніпро. Тільки скрипить по скрижалю Бога безжальне перо.
Додав: aleksgun (15.02.2011)
| Автор: © Олександр Гунько
Розміщено на сторінці : Філософам
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1734 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
укран : так згідний, що смерть підневільна, але водночас нейтральна, ні чорти, ні ангели не впливають на її волю...
укран : Мудро написано)
Так, напевно веганам тваринок більше шкода ніж рослинок... Ба більше тваринок більше шкода, ніж деяких людей.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА