ЛІС

ВСМІХАВСЯ Ліс, РОЗКРИВШИ ЩИРІ ОЧІ,
КОЛИ ДО НЬОГО В ГОСТІ ХТОСЬ ІШОВ.
ПРИТУЛОК ВІН ДАВАВ УСІМ ОХОЧЕ
І ЗУСТРІЧАВ ВІН ВСІХ ЛИШЕ З ДОБРОМ.

А ПО ОБІДІ ПОЗЛІТАЛИСЬ ПТАШКИ,
СТРУМКИ ВСЕ БІГЛИ, ГРАЛИСЯ БІЛКИ.
ЩАСЛИВИЙ Ліс СТОЯВ, НЕНАЧЕ В КАЗЦІ.
ВСЕ МРІЯВ: "ТЕПЛЕ ЛІТТО І РІЧКИ".

ПІД ВЕЧІР Ліс БОЛЮЧЕ ГИНУВ -
ЛАМАЛИ люди ВСІ ЙОГО ГІЛКИ,
РУБАЛИ І ПИЛЯЛИ ДЕРЕВИНУ...
А Він, ДОВІРЛИВИЙ, ШЕПТАВ СОБІ БЕЗ ВПИНУ:
"зАХОДЬТЕ, ЛЮДИ, ВАШ Я НАВІКИ"...
ВСМІХАЮЧИСЬ КРІЗЬ СЛЬОЗИ...тихо-тихо

Вставало сонце. Золотом світило
На всі дороги. ЛІС СЬОГОДНІ СПИТЬ...