Подивися як заспане сонце Повстає із ночі золоте Подивися як ніжно лоскоче Наливає теплом все живе. І так хочеться диву радіти Мов дитина мріяти про те, Що далеке, рідне й привітне Любе, миле, й серцю дороге.
Так захотілось продовжити Ваш вірш, вибачте за помилки це експромт, я можливо і у вживанні слів теж помиляюсь, але так я це відчуваю. Спасибі за як то кажуть те "панське" натхнення що пише вірші. Ваші слова з легкістю навіяли мені приємні спогади За вірш
Шкода, але це останнє, що встигну, що зможу, що зроблю... Прикро, коли не розуміють: Я не ангел и не злодей, Не был проклятым и не был в любимых, Но я уважаю, Василий, людей, ПОЕТОМУ я, как всегда, подсудимый...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
