СТАККАТО СУМУ

* * *

Вітер всю ніч нуртував,

Бився крильми у вікно

І на  шматки розривав

Осінню шите панно.

Темряви чорна гуаш -

Вічний класичний барвник -

Вітер стискала,  що  аж

Той переходив на крик.

Місяць - посріблений диск

За височенний димар

Перечипивсь і завис

Серед кошлатості хмар.

Замкнутий простір кімнат.

Трохи тепла десь на дні.

Плаче дощем листопад...

Сумно,  так сумно мені.