Зимова ніч
Зависла ніч у тиші Придніпров’я…
Уповні місяць холодно світив.
У цьому царстві білого безмов’я
Було аж моторошно десь від німоти.
Колючі зорі сяяли самотньо
В безкрайності позаземних світів.
А сніг відлунням вічної мерзлоти
Утаємничено іскрився й мерехтів.
Мороз тріщав і лютував без тями,
Що замерзали навіть голоси…
Лише Дніпро, закований льодами,
Спокійно спав і набирався сил.
| 
та
у Вас 
0
Натхнення!
