З яскравим сонцем літо відлетіло, Вже осінь стукає в вікно дощами І все,що так цвіло і зеленіло Вмить відійшло з холодними вітрами.
Похмура осінь,сіє дощ дрібненький І на душі так сумно і печально. Кружляє лист над світом золотенький, Кружляє він так тихо і прощально.
І птахи вже збираються летіти В далекий край за моря й океани, Щоб ранньою весною прилетіти На батьківщину-лікувати рани.
О, осене- печальна пора року Люблю тебе,не дивлячись на смуток, Бо щедра ти на урожай,нівроку І маємо від тебе ми здобуток.
Ось сонечко з-за хмари виглядає, Даруючи тепло своє останнє Та лиш над ним хмарина пролітає Стає навкруг все сіре і печальне.
Та все ж є і краса в тобі,о.осінь! Коли літа по світу павутиння І неба голубого чиста просінь, І на городі сохне гарбузиння.
Печуть картоплю діти на городі І сміх дитячий радісно лунає
Як добре,що є осінь у природі Щедрішої від осені- немає!
| 
у Вас 
0
