Сумний світанок стука у вікно...
Сумний світанок стука у вікно, В туман закутались старі крислаті груші. На осені печальне полотно Кидає небо поглядом байдужим. Холодний вітер, той німий скрипаль Веде смичком по тихих сонних травах, А навкруги зоріє синя даль, І тануть журавлі у сивих хмарах. Порожній шлях закутався в імлу, Плакучі верби розпустили коси, А по холодних темних берегах Безшумно походжає сива осінь.
Додав: Miracle_24 (07.05.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1922 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.