Тривожить душу дощ
Осінній і холодний,
Мов гнаний і голодний
Чалапає він з прощ…
Під барабанний стук
Все ремствує на долю,
І падає від болю
На смолянистий брук
Уже не першу ніч,
Забувши сон і спокій…
На ноті цій високій -
Він з небом віч – на – віч.
[/size]
Осінній, гарний, переконливий вірш... В ньому те, що бачать всі. Правда не минає, бо є теж добрі дощі у рідному краю. Дякую за вірш. Я впевнений, що той дощ змиє усі бруди. Дай Боже! З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Одне зауваження: невірне наголошення у слові "Уже". Я би написав: "Уже не першу ніч".
Бр-р-р... Не хотіла б вийти під такий дощ. Дуже образно. Дякую за вірш! Теплих Вам днів і гарного настрою! 
осінній дощ люблю. коли він легенький. а сильний дощ мені несе хандру і сум... добре написано. всіх благ!
