Я віддаю свій голос за природу, І голову схиляю до землі, Щоб мої діти могли пити чисту воду, Щоб мої внуки з поля брали врожаї. Пульс мого серця стукається в душі, До розумів і рідних, і чужих, Бо відчуваю біль я за знівеченую сушу, За океан, за зло стихійних лих. То ж схаменіться, на кінець-то, люди, Ми ж теж природи як-не-як сини, Бо не спасе й прощення нас Страшного Суду, Як не зупинемось в війні з собою ми.
Згоден: відчую - врахую, Зможу - зміню перепліт, Знав я, що ритм забракують, Сумнів покращує світ... Щиро вдячний усім за коментарі. Інколи диханням та паузами вдається витягувати ритм, хоча й відчуваєш, що щось не те. Та головне ж ... процес.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!