Метелиця.
Замела метелиця, закружляла сад,
віхолою стелиться, навела свій лад.
Притрусила кущики, замела поля
і від снігу білая, геть уся земля.
Падають сніжиночки, білий пух летить,
мягкою периною землю вкриють вмить.
Замітає пагорби білая зима
і в полоні сніжному до весни трима.
Завивай хурделице, це твоя пора ,
бо вступила зимонька у свої права.
Заморозить річеньки, вкриє тонкий лід,
прибіжить на конику, Морозенко дід.
Пощіпає щічки діткам на катку
одягне ялинку гляньте он яку.
Сяй блисти ялинонько, вогником світи,
нам дорогу в казку треба віднайти.
Додав: 0970006586 (18.01.2018)
| Автор: © Лариса Василишина
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1495 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА