Зима заблудилась...
Зима, здається, заблудилась.
От вір у хибний поговір…
Стрибнути в проруб, не вгодила,
А тут, гляди, став білим двір.
Купались в морі, наче літом.
І сліду не було зими…
Тепер, немовби самоцвітом,
Пухкі палають килими.
Під ліхтарями, як у фільмі,
Хуртеча свище, мов пожар...
Сніжинки падають в обійми
І все блищить, горить, як жар…
Додав: Asedo1949 (22.01.2018)
| Автор: © Катерина Чумак.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1829 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА