Який чудовий,
білий,
чистий,
Легкий, мов пух, упав до ніг,
З небес сніжинково-іскристий,
Холодний березневий сніг.
І навкруги, мов біла вата,
Повис на гіллі, стовбурах,
На сад, на тин,
Засипав хату...
А сутінь пнеться в яворах. Було то вчора, а сьогодні -
Лише поглянеш за фіранку,
Й заціпенієш у вікні:
Нема чекань казкових ранку -
Одні дерева у журбі... Такий важкий,
бридкий,
нечемний,
Розлігся п"яно коло ніг,
Землею змішаний натемно,
Вчорашній мокро-теплий сніг.
Поплив струмочком по дорозі,
Розлігся мохом по садках,
Сховався в вітах верболозу
На спині давнього ярка. Вчорашній сніг - вчорашня радість,
Природи дивнеє дитя.
Сьогодні стало на заваді
Моєму настрою, відраді,
Твоє розчавлене життя.
| 
та
у Вас 
1
