О всесвіт, ти не смійся наді мною. То брешуть фізики, що є в тобі кінець, Що буде скрип безмежного спокою, Що в просторі, як в стіну головою, А Волопас, Близнята та Стрілець З планетами, легендами, промінням Перейдуть в пра-ніщо і стануть пра-нічим. Не можу я сприймать це всеохопне тління, Коли зірки рожеві, білі, сині Поєднуються небуттям одним. То брешуть фізики, рахуючи конання Пульсарів юних та розхристаних комет. Напевне знаю я — їх мить остання Є перша мить надій, питань, чекання: У непорушності уже таїться злет.
О всесвіт, ти не смійся наді мною. То брешуть фізики, що є в тобі кінець - початок дуже сподобався!!!!! відразу налаштовуєшся на розповідь... є картинка... а далі згідна з дідусем.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!