Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Нд, 15.06.2025, 16:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [664]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 1573
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Дитинство

В душі тривога й пустота,
Надії й спокою немає.
Хто скаже, чом буває так?
Чому найкраще все минає?
      Чому летить так швидко час,
       І важко про минуле памятати?
       Дитинство покидає нас,
       Його нам вже не наздогнати...
Ще вчора ми сміялись і раділи-
Сьогодні в нас проблеми і жалі.
Роки так швидко пролетіли...
Життя, зажди, та ми ж іще малі!
       Буденність, сум і поспіх щогодини,
       Серйозне сприйняття життя...
       О, доле! Ми тобі не догодили?
       Пробач, не знали, що буває так!
Невже пройшло уже дитинство?
Те безтурботне і смішне?
Куди ж ти? Почекай хвилинку!
Прошу, послухай же мене! 

Додав: natalia (11.03.2008) | Автор: © твердун Наталія Максимівна
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство,

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 5749 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0Спам
1 Юта • 18:23, 11.03.2008 [Лінк на твір]
Сумний вірш...Одразу пригадується останній дзвоник і рядки з щоденника:"..може жаль покидати свою стареньку школу..I dont know...Просто таке відчуття, ніби тебе, сорі, бєрцем під зад випихають з дитинства і поспішають хряснути дверима перед самим твоїм багатостраждальним носом..."
Дитинство моє синьооке,
Чому ти мене покидаєш,
Швидкими широкими кроками
Навіщо від мене тікаєш? smile
avatar
0Спам
2 natalia • 18:32, 11.03.2008 [Лінк на твір]
дякую, Аню! Коли я його писала, то саме такими були мої почуття. Я сумую за своєю школою.
avatar
0Спам
3 Юта • 19:07, 11.03.2008 [Лінк на твір]
Ех) Не переживай - в університеті теж кльво) Мо, навіть, краще...Просто період адаптації важкий. То завше так happy
avatar
0
4 spydut • 16:06, 30.07.2021 [Лінк на твір]
Згадаємо далекі дні весняні .

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz