!
Не повернуся я з дитинства
Хоч іноді, хоч крадькома,
Літатиму завжди в хмаринках,
Хоч будні тиснуть – все дарма!
Дитинство – Рай, де безтурботно
Живеш милуючись життям…
Та тільки окунешся в дійсність –
Там місце вже усім гріхам!
То ж я літатиму у мріях,
Не піддаватимусь рокам,
Не звикну я до сірих буднів
Момент дитинства не віддам!
Я буду в світ той повертатись
В думках, бажаннях все туди,
В якому все таке прекрасне
І де не відають журби!
Маленьке, крихітне і ніжне
Моє дитинство завжди тут,
Допоки я живу і мрію
В казках шукаю нову суть!
Усі світанки й розставання
Із новим вечором чи днем
Не перестану я ловити
Ту мить, для котрої живем!
Не перестану я любити
Зорю дитячої весни,
До неї мріями летіти,
Пірнати у казкові сни…
До тебе знову завітаю
Проси мене чи не проси…
Блакитне і безхмарне небо
Мене поманить в ті часи.
Колись здавалося даремним
Моє буття тут, на Землі…
Не смерть мені пророкували -
Життя, дано що не мені.
З тих пір, як це прогнозували
Як Боги-люди тут і там…
Моїм життям, як неважливим.
Розпоряджатися не дам!
Бо Вищі Сили захистили
І от я з вами, на Землі!
Пісні дерев зумівши чути,
Все нові зустрічаю дні.
Повідаю свої секрети,
Як не старіти навіть в сні
Чи з віком хованки пограти,
Щоб зупиняти ночі й дні.
І де які знайти моменти…
Дуетом з вітром заспівать
Душі моїй щоб із зірками
Танок житєвий танцювать.
Бо знову й знову я ступаю
Та ризиковний роблю крок…
Мене не зрозуміти зливам,
Бо світ мій зітканий з зірок.
Я не піддамся буревіям,
Щоб в океани віднесли –
Мене забрати у безодню
Дияволу не хватить сил…
Допоки я в дитинстві з Богом –
То не страшна його напасть!
Дитинство – Рай благословенний…
В думках з ним буду повсякчас…
Єднаюся з своїм дитинством!
І вірю, що ще маю час
Життям насолодитись вдосталь
Що не відмовилось від нас.
| 
у Вас 
0
