Згадки

       З любов’ю і шаною до мами

Можливо, справді посеред зими

Мене знайшла матуся у капусті, -

І зігрівала теплими слізьми,

І загортала ніжно у п’ять хусток.

Можливо, справді змалку голос мій

Лунав у хаті гучно із колиски,

Що вся рідня збігалася мерщій

До мене дружно, як в обід до миски.

Можливо, справді шибка, мов струна,

Вночі од співу просто деренчала

І мати посміхалася сумна,

Дивуючись нестерпному вокалу.

Можливо, справді соску я не брав,

Заучуючи пісню учорашню, -

Й недосипала в пошуках забав

Для мене довго мати бідолашна.

Напевно,  це все коїло назло

Матусі непокірливе малятко, -

Щоб рук її натруджених тепло

Мене обігрівало нині в згадках…

04.02.12