Живем лиш раз! Давай же люба,сховай же Очі ті сумні, Не супь ти брови, не нервуйся, Все буде добре, ми живі. Все буде добре от побачиш, Бо гірше вже нема куди. Ох мила моя не хвилюйся, Життя не пройде без біди. Чого за рання бити дзвони, Вони й так дзвенять щодень, У когось похорон у дворі, У когось свято кожен день. І кожен день, роки як подих, Вдихнув забув, забув вдихнув, Але дякувати Богу, здоров’я вистачить, Щоб збити з ніг любу біду.
Пане Артуре гарний вірш,тема хороша,але мені здається трішки не вдалий кінець,відчувається якась дисгармонія.Можливо змінете кінець.Але це лиш моя думка.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
