Щастя
Золота роса на губах твоїх Сльозою світиться від щастя, Й обійми радості розлукою заковані Мовчанням. Цілувати. Цілувати хочеться ці мокрі Щічки, губи шию без зупинно. Піднятися с тобою в височінь Замріяно не помічаючи нікого, Крім нас разом, на мить забувши Про людей чиї бажання примітивні, Забувши про розлуку у роках, Прийнявши щастя щохвилинно.
Додав: иммельман (25.05.2013)
| Автор: © Артур
Розміщено на сторінці : Проза
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1370 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
укран : так згідний, що смерть підневільна, але водночас нейтральна, ні чорти, ні ангели не впливають на її волю...
укран : Мудро написано)
Так, напевно веганам тваринок більше шкода ніж рослинок... Ба більше тваринок більше шкода, ніж деяких людей.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА