Оповідання Тихо у кімнаті. Незвично тихо. Підозріло тихо. Сестрички-близнючки Маринка й Даринка задумливо роздивляються свої долоньки. - Склааадно... - зітхнула Маринка. - Тааак... - зітхнула Даринка. Та що ж це таке трапилося? Навіть улюблені шоколадні цукерки лежать
цілі-цілісінькі! Виявляється, у дитсадку дали завдання - порахувати
пальчики на обох долоньках. А як же їх порахувати? Дівчатка вже
навчилися лічити до п'яти, та виявилося, що пальчиків значно більше! - Вони всі схожі, як їх порахуєш? - сердито вигукнула Маринка. - Як мИ, - засміялася Даринка, - близнючки! - Четвернючки! - підхопила Маринка, поставивши свої долоньки поряд із долоньками Даринки. - Багааато... - знову зітхнули сестрички. Маринка стурбовано смикала себе за кіску, а Даринка крутила долоньками
"гулі-гулі", сподіваючись, що може воно все ж таки, якось порахується
саме. Та пальчики не поспішали самі рахуватися. - Придумала! - підскочила Даринка і прожогом побігла до кухні. Щось загриміло, зашелестіло, загуркотіло, а через хвилину до кімнати
поважно увійшла задоволена Даринка. Долоні з розчепіреними пальчиками
вона тримала гордо, неначе прапор. - Ось! - простягнула вона руки до сестрички. - Та вони ж брудні! - скривилася Маринка. - І зовсім не брудні, - образилася Даринка, - а смачні! Перший пальчик -
морозиво; другий - мед; третій - сметана; четвертий - підливка; п'ятий -
варення, полуничне; шостий - кисіль вишневий; сьомий - крем шоколадний;
восьмий - томатний сік; дев'ятий...ой, забула! Дівчинка лизнула палець: - Згадала! Теж варення, яблучне! А десятий просто так! Все! Порахувала! - із відчуттям виконаного обов'язку видихнула Даринка. - Я теж придумала! - вигукнула Маринка. З шухляди столу дівчинка витягла фарби і з таємничим виразом обличчя,
подалася до кухні. Через хвилину Маринка вже повернулася, тримаючи руки
перед собою. - Ось! Перший - червоний, - почала декламувати Маринка, - другий -
синій; третій - зелений; четвертий - жовтий; п'ятий - коричневий; шостий
- білий; сьомий - фіолетовий; восьмий - чорний; дев'ятий - оранжевий; а
десятий просто так - фарби скінчилися! Дівчатка взялися за руки й радісно закружляли по кімнаті, та ще й приспівували: - Чудова арифметика! Смачненька арифметика! Весела арифметика! Коли сестрички зупинилися і поглянули на свої долоньки, виявилося, що
все перемішалося! І стало зовсім незрозуміло, де ж тут солодка
арифметика, а де кольорова? - А це вже брудна арифметика, - цього разу скривилася Даринка. - І мамі це не сподобається... - покрутила долоньками Маринка. Перезирнувшись, сестрички дружно рушили до кухні, змивати із долоньок плями від арифметики.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
