з книги "Життя"

                Частина 2. Здоровя Духу .
      Часто так буває що говорити з багатьма людьми про духовне здоровя це абсурд. Навіть серед нібито віруючих людей , можна так глибоко заритися в суперечки чи дискусії , що можна пересваритися ,чи мало не з усіма людьми . Тим більше говорити про духовне здоровя з людьми матеріалістичної , чи еволюціоністичної точки зору . Для них дух, душа , духовність – це пусте місце , абсурд , і коли навіть запитаєш їх про прості речі , чи існує любов , вони опускаються до рівня тварин , і в більшості випадків , щоб не видавати те , що любов народжується десь глибоко в душі , і є почуттям таємничим і глибоким , вони кажуть здебільшого  --що любов – це тваринне захоплення , і лише просте бажання , чи швидше це на рівні генотипу і  є елементарним тваринним генетично спадковим бажанням продовження роду , не більше .
     В мене дуже багато знайомих лікарів , і я себе весь час питаю , чому лікар , не має в собі духовного почуття допомагати людям , а здебільшого лікарі є лікарями тіл а не душ . Я питаю лікарів , а чому це так – а вони кажуть , нас вчили лікувати хвороби які є , а не попереджувати їх , і тим більше не шукати причини глибше ніж у тілі самої людини . Тому лікарі здебільшого у питаннях віри є скептиками , і вони , ( більшість з них) навіть не задумуються над тим , що всі хвороби ( тобто більшість з них)  , треба шукати набагато глибше ніж у тілі людини , і вони можуть бути не тільки генетично спадковими по фізичних генах , а вже багато задумаються про те , що хвороби передаються навіть по духовній спадковості від роду до роду.
    Духовне життя – це чистість душі . Але як бути в житті чистим , якщо так багато спокус . -- Коли хочеться добре поїсти , погоститися , запросити гостей і часом понад міру випити , і часом не відомо які сильні напої ; для українців спокуса добре поїсти , чи не найбільше  в селі – де повно , сиру , молока, ще як заріжуть якусь живину , ще сало ,ще … для кожного свої любимі наїдки , і поїхало … А починається біда з хворобами тіла дуже легко , тіло просить , а душа не каже досить ! А чого б не зїсти коли всього повно і деколи аж забагато . Я розумію , коли людина важко працює вона потребує дуже багато їсти і то калорійного . Особливо коли приходить пора збирати урожай в селі , то треба і сильно працювати – отоді , треба зїсти доброї і калорійної їди . Я пам’ятаю як розповідала мені мама про тата . Він працював в шахті , а це було ще в 50-60 роках минулого століття , коли совєти не так механізували працю шахти як потрібно , тоді прості шахтарі брали кайла в руки ( мале кайло важило 40-60 кг , а велике… по різному , але більше ,і витрачали дуже багато фізичної енергії  . А мій тато мав операцію на кишках після аварії на шахті  , і йому заборонили біля двох років їсти важко стравну їду –м'ясо , і інші продукти , а як відновити організм після важкої праці. Мама казала – тато брав баняк манної каші ( 4-5 літрів) і зїдав одним махом , при цьому ще досипав до цього з банку любого солодкого повидла або варення , або приходив з роботи , приносив ящик винограду , та ще 2 кг шоколадних цукерок , і все це одним махом зїдав  ! Тобто , поповнювати організм можна всяким способом .
    Греки казали , нормальній людині , яка не дуже багато працює фізично , треба вставати із за столу так , щоб ще щось можна було зїсти , наприклад , ще кромку хліба . Але її вже не їсти , щоб після цього не гикати з переїдання , і не ставало так наїджено , аж нудило…
   Для того щоб тіло було у формі ( я маю на увазі і не було забагато ваги , і не ставало так ситно що аж тоншило і було погано ) треба щоб тіло контролював дух . Коли людина не перенасититься , коли людина не переп’є забагато алкоголю – то вона має і прекрасний настрій , відчуває бадьорість , а то  з переїдання хоче відразу спати і йому все навколо стає байдужим ,  а так коли нормально харчуєшся і з відчуттям міри , то  завтра обов’язково  буде прекрасний день , а не як буває з перепою – ранок і можливо обід , уже пропали , а як працювати …
   Духовне життя – це молитва , це бажання бути наодинці з природою , бачити її проблеми , зрозуміти їх і відчути наскільки природа невинна перед нами . Природна свіжість і чистість додає сили духу людині , вона стає ніжнішою , краще відчує біль інших , сприймає легше хвороби , і чистість природної краси допоможе краще зрозуміти свої потреби , і підійти краще до розуміння Божого Духу , відчути його в собі , і наблизитись до вирішення своїх і людських проблем .15.08.2014 11:03:00