МОРЕПЛАВЕЦь
/англо-саксонська література/
можу я сам
зробити справжню пісню про себе,
оповісти мандрівки,
як я дні переносив борні,
клопоту час відстраждав,
сум похмурий у серці,
на кораблі я пізнав чисельну журбу,
жахливе кидання хвиль,
де варта у ночі тривог
мене заганяла на лодії ніс,
коли, ним жбурляло близ скель.
холодом скуті були,
ступні мої , мов в лещатах,
де страх кипів про життя-
голоду сльози - із серця
за шарпаною морем душею.
цього не зна чоловік,
що має на суші блаженство,
як я, жалюгідний, в скорботі,
на льодяному морі,
мешкав узимку,
на стежках заслання,
сам один, без рідні,
бовтався поміж бурульок,
коли періщив град.
http://www.anglo-saxons.net/hwaet/?do=get&type=text&id=Sfr
переклад з англійської із застосуванням старо-англійського тексту - Івана Петришина
| 
у Вас 
0
