Пн, 10.08.2026, 03:57
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1094]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [558]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [292]
Вірш-усмішка [1018]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [224]
Вірші про Перемогу, війну [459]
Вірші про кохання [3460]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [336]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [128]
Для мене поезія - це [192]
Поети [278]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [351]
Щастя - ... [605]
Жінка - ... [265]
Життя... [4575]
Філософам [1327]
Громадянину [939]
Метафізика [165]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

ПЕРЕКЛАДИ

Джованні Верга «Війна святих».

Джованні Верга «Війна святих».

Раптом, коли Святий Рокко спокійно йшов своєю дорогою, під навісом, з собаками на повідках, з безліччю запалених свічок навколо, з оркестром, у процесії, при натовпі вірян, враз, почалася сутичка, тиснява, якась біганина, якась
присутність диявола: священики тікали з піднятими у пoвітря рясами, труби та кларнети- в обличчя, жінки кричали, кров- струмками, а удари сипалися, як гнилі груші, прямо під ніс благословенного Святого Рокко. З’явилися Магістрат, мер і поліція; тих, кому переломали костi, доставили до шпиталю, найбунтівніші пішли поспати у в’язниці, святий повернувся до церкви, скоріш бігцем, ніж процесією, і святкування закінчилося, як комедія Пульчинелли.
Все це сталося через заздрість мешканців району Сан-Паскуале, бо, того року, віряни Сан-Рокко витратили шалені гроші, щоб усе влаштувати найпомпезніше; оркестр приїхав з міста, випущено у повітря було понад дві тисячі петард, і навіть булa нова фана, вишита золотом, яка важила, як казали, більше центнера, і посеред натовпу, вона виглядала, як «золота піна». Все це так проклятуще діяло на нерви вірян Сан-Паскуале, що один із них нарешті втратив терпіння і почав кричати, блідий від жовчі: «Хай живе Сан-Паскуале!» Потім, його почали бити палицями.
Звичайно, кричати «Хай живе Сан-Паскуале» в обличчя самому Сан-Рокко — це чиста і підла провокація; це як прийти плюнути у вашу хату або, як із задоволенням щіпнути вашу жінку. У такому разі, більше немає ні святих, ні проклятих дияволопоклонників, і та невелика повага, яку ми маємо до інших святих, яка зрештою є тією ж для усіх святих, топчеться ногами. Якщо ви y церкві- y повітря летять лави; під час процесій же, падають дощем уламки смолоскипів , як кажани, а за столом летять миски.

(з італійської)

Іван Петришин

https://www.liberliber.eu/mediateca/libri/v/verga/tutte_le_novelle/html/guerradi.htm
============================================

О. Генрі 'Поліцейський та гімн'

О. Генрі "Поліцейський та гімн"

(уривок)

Жінки в хутрах та чоловіки в шинелях весело рухалися у
зимовому повітрі. Раптовий страх охопив Соупі, що якісь жахливі чари зробили його невразливим до арешту. Ця думка викликала легку паніку, і, коли він натрапив на іншого поліцейського, який помпезно розвалився перед прозорим театром, він одразу ж вхопився за соломинку «порушення громадського порядку».

На тротуарі, Соупі почав кричати п’яне верзіння на увесь голос.
Він танцював, вив, шаленів та  турбував людей і іншим чином.

Поліцейський покрутив свою палицю, повернувся спиною до Соупі та зауважив громадянину:

«Це- один з тих хлопців з Єля святкує гусяче яйце, яке дарують Гартфордському коледжу.
Шумно, але нічого страшного. Нам наказано залишити їх у спокої».

Засмучений, Соупі припинив свою марну галасанину.
Хіба поліцейський ніколи не накладе на нього руки?
У його уяві, Острів здавався недосяжною Аркадією.
Він застібнув своє тонке пальто, щоб захиститися
від холодного вітру.

У крамниці цигарок, він побачив добре одягненого чоловіка,
який запалював сигару від ліхтаря, що гойдався.
Свою шовкову парасольку, коли зайшов, він поставив біля дверей.
Соупі зайшов усередину, закріпив парасольку, і повільно пішов з нею.
Чоловік при світлі сигарної крамниці поспішно пішов за ним.

— Моя парасолька, — суворо сказав він.

— О, це ж таки? — посміхнувся Соупі, додаючи образи до дрібної крадіжки.
— Ну, чому б тобі не викликати поліцейського? Я її взяв. Твою парасольку!
Чому б тобі не викликати поліцейського? Он один стоїть на розі.

Власник парасольки сповільнив крок. Соупі зробив те саме, передчуваючи, що йому знову не пощастить. Поліцейський з цікавістю подивився на них двох.

«Звичайно», — сказав чоловік із парасольками, — «тобто… ну, ви знаєте, як трапляються такі помилки… я… якщо це ваша парасолька, сподіваюся, ви мене вибачите… я взяв її сьогодні вранці у ресторані…
Якщо ви впізнаєте її як свою, то… сподіваюся, ви…»

«Звичайно, це моя», — злобно сказав Соупі.

Колишній чоловік із парасольками відступив.
Поліцейський поспішив допомогти високій блондинці
в оперному плащі перейти вулицю перед трамваєм,
який наближався за два квартали.

(з англійської)

Іван Петришин

https://americanliterature.com/author/o-henry/short-story/the-cop-and-the-anthem

короткі англійські оподівання українською

===================

Додав: ivanpetryshyn (Сьогодні) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 9 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): переклади, Джованні Верга Війна святих

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...

virchi: Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛

Nemo: дякую, насправді - так...

leskiv: Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері. respect




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz