Пн, 16.06.2025, 07:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

***

Знову на душі пустота, пречорна темнота...
Там ураган, що стирає все на шляху
А серце обвила тернова павутина
І ніхто не чує, як від болю я кричу!!!

Серце розривається на дрібні частини
Немає сенсу жити...
Полетіти б до найближчої хмарини
І сльози густим градом пролити.

Немає ні злості, ні ненависті, НІЧОГО...
Одне бажання – бути вільною!!!
Вільною від почуттів, кохання, УСЬОГО...
Хочу бути ....... БУТИ ВІЛЬНОЮ.

Хочу бути вітром, легким, вільним, незалежним,
Хочу бути морем, чистим, бурхливим, неосяжним,
Хочу бути сонцем, гарячим, прекрасним, недосяжним,
Хочу бути музикою, спокійною, улюбленою тим одним...

Тим одним, кого кохаю, жити без якого боюся!
Якого боготворю, до якого молюся.
Але він мене не любить, або й не хоче...
Хоча я його розумію, він не може...


Додав: sejki (20.02.2010) | Автор: © Олекса
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Проза

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1709 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 perexid • 01:00, 23.02.2010 [Лінк на твір]
fajno !!!
avatar
2 sejki • 06:40, 17.03.2016 [Лінк на твір]
дякую за коментаріі;) пройшло багато років як я віршувала;) смішно так читати... хочу знову почати це діло... от і найшла старі записи... побачимо що з цього вийде


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz