* * * Полювання закінчилося успішно. Вполювали трьох дикунів: одного кабана застрелив Клонц, шулдака1 – професор Лупу, а свиню – Полянчук. Не пощастило тільки Маґасові та професорові Станеску, який, не зважаючи на це, радів більше за всіх. Невдозі з’явилися і погоничі. Виходили з гущавини один за одним, тільки Максима не було. Після години чекання почали його гукати, та даремно, Максим не озивався. – Я бачив його перед тим, як ми почали обходити болото під Котовим. Де ж він подівся?! – дивувався Дрімуш. Професор Станеску раз у раз поглядав у бік Клонца. Йому здавалося, що із старим діється щось неладне, бо той був блідий, як смерть. Маґас зупинив Вітрикового Олексу, який повертався з лазу із кіньми, і попросив його завезти здобич до Клонца. – Петре, ти повертайся з панами додому, – звернувся занепокоєний Маґас до Клонца, – а я з Полянчуком і хлопцями будемо шукати Максима. Той постріл з карабіна, не дай Господи... – Ми чекатимемо вас у пана Клонца, – погодився професор Станеску. – Добре, пане, надіюсь, що з хлопцем не трапилось нічого злого. – Я теж сподіваюся, – відповів професор, а старому Клонцові здалося, що Станеску всміхнувся.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
