Пт, 22.11.2024, 16:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Ненависть до ближнього (5)



© Михайло Трайста, 22-09-2010
* * *
Маґас та Полянчук важко погодились іти на полювання з Клонцом.
– Того песиголовця я б ніколи не послухав, побий його грім Божий, та жаль мені Максима Сурдукового, я добре розумівся з його батьком, царство йому небесне. Та й оце панство приїхало до нього аж з Клужу, тож не осоромимо хлопця, – сердито сплюнув Маґас, вирушаючи з Полянчуком на полювання.
– Правду кажете, Маґасе, я теж не пішов би з Клонцом на полювання, якби не приїхали ці пани. Та що порбиш, як тепер не піти, – зітхнув Полянчук.
Серед погоничів, окрім Максима, Якова та студентів, був ще й Дрімуш зі своїми каповами1. Він вважався найкращим погоничем в усьому селі, його радо брали на полювання і навіть порівну ділили з ним здобич.
Дрімуш з погоничами вирушили до Горшлога, а мисливці вгору Стежеретом на Воротец.
– Коли почуєш три постріли один за одним, то починай заганяти! – гукнув Маґас Дрімушові і почав з професорами розмову про полювання.
Раз у раз в розмову вступав і Полянчук, тільки Клонц ішов позаду мовчки.
Коли мисливці зайняли вказані Маґасом місця, Полянчук тричі вистрілив – понад Котовим і Горшлогом покотилася луна і відгукнулася аж в Ковнику та Облазі. Всі з мисливською витримкою завмерли в очікуванні.
Майже через годину почувся стукіт і гавкання каповів. Гамір наближався до Котового.
– Наближаються до болота, там часто купаються дикуни! – тихо промовив Маґас.
«Наближаються до болота, зараз Дмитро має застрелити Максима», – думав Клонц, затамувавши подих.
Через кілька хвилин пролунав постріл.
В Клонца сильно закалатало серце, здавалося, що хоче вискочити з грудей. Він прислухався, чи не почує і другого пострілу. Та його так і не було, луна від першого покотилася лісами, і все затихло.
«Я знав, що Дмитро бере добре на приціл. Значить, він з першого пострілу... Оце вам, Сурдуки, за всю мою ганьбу, за весь мій сором, за всі обиди... Аби ви знали, що Петра Клонца ніхто не переможе!».
Клонц відчував, що на його душі легшає, весь гнів і ненависть, накопичені протягом років, кудись-то зникають, тануть, наче сніг.
«Гей ви, Сурдуки, де ж тепер ваш пан лікар, де ваш асистент професора Станеску?! Ха-ха-ха!» – тихенько сміявся Клонц.
– Що це за пся матір стріляє? – сплюнув спересердя Маґас. – Це під Котовим стріляли, і не з мисливської рушниці, а з карабіна. Кляті браконьєри! Хто б це міг бути?! Мабуть, Росолик, або Копа. Хто ж інший? Я б дав руку відрізати, що це Клонц, якби він не був тут, перед очима.

* * *
Полювання закінчилося успішно. Вполювали трьох дикунів: одного кабана застрелив Клонц, шулдака1 – професор Лупу, а свиню – Полянчук. Не пощастило тільки Маґасові та професорові Станеску, який, не зважаючи на це, радів більше за всіх.
Невдозі з’явилися і погоничі. Виходили з гущавини один за одним, тільки Максима не було.
Після години чекання почали його гукати, та даремно, Максим не озивався.
– Я бачив його перед тим, як ми почали обходити болото під Котовим. Де ж він подівся?! – дивувався Дрімуш.
Професор Станеску раз у раз поглядав у бік Клонца. Йому здавалося, що із старим діється щось неладне, бо той був блідий, як смерть.
Маґас зупинив Вітрикового Олексу, який повертався з лазу із кіньми, і попросив його завезти здобич до Клонца.
– Петре, ти повертайся з панами додому, – звернувся занепокоєний Маґас до Клонца, – а я з Полянчуком і хлопцями будемо шукати Максима. Той постріл з карабіна, не дай Господи...
– Ми чекатимемо вас у пана Клонца, – погодився професор Станеску.
– Добре, пане, надіюсь, що з хлопцем не трапилось нічого злого.
– Я теж сподіваюся, – відповів професор, а старому Клонцові здалося, що Станеску всміхнувся.


(Далі буде)

Додав: traistamihai (22.09.2010) | Автор: © Михайло ТРАЙСТА
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1653 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
Ой, перехопило подих!!! hands hands hands hands hands
avatar
2 traistamihai • 14:42, 24.09.2010 [Лінк на твір]
merci!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz