Половіючі ниви, край шляху за селом, рясно всіяли зливи прудко й легко притьмом. Змивши хмари з блакиті чорно – димні, мов пил, - розсоталися світом неквапливо, без сил. Де – не – де, у калюжі, впали з віття листки, - наче наші, мій друже, обірвались роки. Та хоч осінь на носі – нам ще літо в очах пломеніє і досі, як незгасна свіча… 15.08.12
* * *
В.К.
Вже сивина закралась у волосся.
Як мить промчались літечка-літа… І на порозі, друже, наша осінь, Яка не радує, хоча і золота.
Та не такі з тобою ми є люди, Щоби розкиснуть у осінній млі, Бо ще не вмерла, бо ще є і буде. І ми з тобою сущі на землі.
Гарна взаємоприсвята - тепла, щира, дружня! Приєднуюся до вітань на адресу п. Віктора і зичу його збірочці щасливої дороги до сердець читачів! А ще - щедрої Музи і міцних творчих крил!
Приємно, коли друзі розуміються і підтримують один одного. п.Анатолію! Рада вітати п.Віктора з виходом його першої збірки. Маю надію, що це тільки початок, бо вірші п. Віктора заслуговують уваги читача. Бажаю наснаги у творчій роботі!
Не розумію: Вітання є, а самого , пана Віктора, немає.... Бачу він зовсім не заходить на сайт.Спочатку його видалили, а потім вітають... У нашій країні , як завжди : треба вмерти, щоб друкували вірші власного пера...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
п.Анатолію! Рада вітати п.Віктора з виходом його першої збірки. Маю надію, що це тільки початок, бо вірші п. Віктора заслуговують уваги читача. Бажаю наснаги у творчій роботі!
