Скажіть мені друзі, чому? Ми так дозволяємо злу, Закрастися в наші серця І знищити там почуття. І носить людина в грудях, Чи камінь, а чи якийсь цвях, І злиться на ввесь білий світ, Притягує зло, як магніт. У кожного з нас є душа, І кожний із нас не ханжа. Ми люди, ми всі як брати, Ми в змозі собі помогти. Звернімо свої ми серця, Назустріч, до Бога Отця! Нас радість наповнить свята, Не буде там місця для зла.
Мені залишається тільки приєднатися до попередніх коментарів і підтвердити думку про те,що твір прекрасний своєю ідеєю,бажанням достукатися до душ та сердець людських:
Згоден. Але стільки треба більшості з нас титанічних зусиль, щоби звернути серця до Бога, як пише автор. А ще піти вірною стежиною, у кінці якої і буде спасіння для душі...
Господь не вимагає від нас більше ніж ми можемо і нема для нас нічого щоб ми не змогли.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
Просто й ясно.
