| В.К.
 Завершаться скоро трагедії, драми,
 Любов життєдайна журби сточить камінь,
 У ніжнім промінні розквітнуть жоржини,
 Замріяні мрії у небо полинуть,
 Холодні тумани розвіє світання,
 Роз'ятрені рани загоїть кохання,
 Барвиста палітра заграє на сонці,
 І я, наче чайка, на Твою долоньку
 Тихесенько сяду, омита вітрами,
 Аби вже не було розлук поміж нами!
 
 
 |