Життєвий шлях-це непрочитана сторінка Солодкий плід з гріхів, не маючи ім’я, Та в ньому є щаслива серединка, З якої й починається сім’я. Спочатку щастя, вічні обіцянки, Я знаю, все це у житті бува, А потім безтурботність і бриханки, Та все стараєшся забути ті слова. І так проходиш ти той шлях, Роки летять. І юність вже проходить, І все летить в ту яму наче птах І сонечко не сходить, а заходить… І на моїм шляху бували перешкоди, Сто тисяч сліз, і мертвий стук життя, І вічний біг, і незакінчені турботи, Та все минуло в далину, у небуття. Душа болить, до болю серце тисне, Чому за всі гріхи розпачуємось ми? І все життя мов блискавкою блисне, Мов сніг, що випав наприкінці зими. Як важко жити без турботи й ласки Так мало бути, мені вже все одно, З гарним кінцем хотіла я почути казки, Та все пішло туди…туди на дно... В моїх очах ти не знайдеш печалі, Я буду жить не так!!! О Боже, як? Задля… задля того, щоб все було надалі, Щоб мої діти не пройшли все те, що я…
Вірш дуже повчаючий. Я захоплений ним. В ньому говорить Ваша віра і надія... А віра гори переносить! ХАЙ ТАК СТАНЕТЬСЯ!!! З повагою і зрозумінням приєднуюсь до Вашіх думок.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
