Діти мої українці, я вас породила Чомуж нині в вашім серція уже не мила Та хібаж я вас однако усіх не плекала Та чи може когось з вас я не годувала. Всіх плекала годувала і пісні співала. А коли всі позростали я чужою стала. І чужою стала Україна мати Що казала всіх любити й поважати. Вас просила і благала, добрішими бути Мову рідну українську ніяк не забути Мову рідну українську, яку я вас вчила Також землю нашу рідну, що усіх зростила Тай повітря і водицю, нам життя давали Але були ви не тії, ви все шанували І повітря чистесеньке ви в себе вдихали І у гаю зелененьким солов*ї співали. І водицю чистесеньку ви з криниці пили І в ставочку при долині свої коси мили Та усе ви позабули, що я вас просила Мова наша українська, вже нині не мила Та і землю я вас вчила гарно доглядати А ви усе додаєте в неї хімікати І повітря і водицю, ви все забруднили Діти ж мої українці, що ви наробили Схаменіться, діти мої, щось треба робити Не одному поколінню в світі треба жити.
Україна в кожне серце мовить , а добродіям від влади , здається , що вона не так говорить , нас теж хочуть переконати , що не Україна , а гроші наша мати ...
Як ми думали про майбутнє , то краще будували сьогоднішнє !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
