Діти мої українці, я вас породила Чомуж нині в вашім серція уже не мила Та хібаж я вас однако усіх не плекала Та чи може когось з вас я не годувала. Всіх плекала годувала і пісні співала. А коли всі позростали я чужою стала. І чужою стала Україна мати Що казала всіх любити й поважати. Вас просила і благала, добрішими бути Мову рідну українську ніяк не забути Мову рідну українську, яку я вас вчила Також землю нашу рідну, що усіх зростила Тай повітря і водицю, нам життя давали Але були ви не тії, ви все шанували І повітря чистесеньке ви в себе вдихали І у гаю зелененьким солов*ї співали. І водицю чистесеньку ви з криниці пили І в ставочку при долині свої коси мили Та усе ви позабули, що я вас просила Мова наша українська, вже нині не мила Та і землю я вас вчила гарно доглядати А ви усе додаєте в неї хімікати І повітря і водицю, ви все забруднили Діти ж мої українці, що ви наробили Схаменіться, діти мої, щось треба робити Не одному поколінню в світі треба жити.
Україна в кожне серце мовить , а добродіям від влади , здається , що вона не так говорить , нас теж хочуть переконати , що не Україна , а гроші наша мати ...
Як ми думали про майбутнє , то краще будували сьогоднішнє !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
