Бо найцінніша долі нагорода щоранку чути: - Я тебе люблю...
З усмішкою від сну ураз прокинусь, Добра я побажаю всім навкруг, І щирими словами перекинусь, До дзеркала скажу: - Удачі, друг… Кохану обійму і поцілую, На цілий день нап’юсь могутніх сил, Промінчиків до сонця домалюю, Теплом заповню світу небосхил… Дитяточок торкаючись рукою, Я радості у груди наберу, Щоб день протік щасливою рікою, І я здолав ще не одну гору… І не важлива за вікном погода, Коли плекаєш ти сім’ю свою, Бо найцінніша долі нагорода, Щоранку чути: - Я тебе люблю…
Згідна з автором: перш за все - сім"я, а вже потім решта світу.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
