Не замки затишок боронять, А – щастя, в тиші, на замки… Не королі сидять на троні, А – втішені чоловіки… І все під силу, бо за ними, Без дорікань і без розмов, Надійніша за замків стіни, Кохана жінка і любов… І вірність втримають не штампи, А – щирі й ніжні почуття… Бо хто не грає, той з-за рампи Не поглядає на життя… І не шукають вірні кращих, Не ждуть поклонів, подаянь… Вони не мають, навіть нащо, Бо шлюб – не штампи, - інь чи янь… Найромантичніші – не квіти… І не обручки діамант… А – безтурботні, милі діти, В обіймах мам, в обіймах тат… І найцінніша нагорода, - Не дзвін у глечику гроша… А – віра, відданість і згода, Здорові: тіло і душа…
Вірш можна зробити як присвяту до Дня сім'ї. Так, усі істини давно написані-прописані. Тому скажу ще раз "банально-прописним" - міцна сім'я-родина - міцна країна-Україна...
І найцінніша нагорода, - Здорові: тіло і душа… Це правда.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
