ЛЕТИ
…Звичайно, йди…Тебе я не тримаю
Й за тебе я в істериці не б’юсь,
Я всі мости між нами розбираю
Й за кращу долю Богу помолю́сь.
Свою́ дорогу сам собі торуєш,
Захоплення на мить, мабу́ть, знайшов,
Рожеві мрії ти якісь малюєш
Й порядності всі межі перейшов.
Роки́ летять й назад не повертають,
Напевно ти про це уже й забув,
А річ стару́ з роками викидають…
Чи може ти такого і не чув?
Лебідкою зали́шусь я наза́вжди,
Наза́вжди не залишишся орлом.
Подумати й над тим хоч трішки мав би,
Що є метал і є металолом.
Лети уже… лети, куди зібрався,
Прощальний вальс не будем танцювать…
Ти слів таких мої́х не сподівався.
Й альбом назад не буду я гортать.
Його наза́вжди, звісно, закриваю,
Давала шанс – його не оцінив,
Звичайно, йди, тебе я не тримаю,
Ти мав усе і все ти спопелив.
18.07.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 953964
| 
у Вас 
0
