Мов перлини збирала ти роки, Повні вражень про світ і буття Все життя – нескінченні уроки, Що ведуть діточок в майбуття. Хай не висушать роки бажання, Щоб творить і творить без кінця, І не згасне хай іскра кохання, Що запалює жаром серця.
Хай Ти житемеш вічно без горя, Твої щоки не знатимуть сліз. Серце рветься від щастя, не болі, зустрічає хай сонечко скрізь. Твої руки хай знають цілунки усіх учнів, що ти підняла і навчила. Хай щирі дарунки твоя доля в кохання сплела. Гарно. мені сподобався.
у спогадах залишається усе і школа що дала всьому початок
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
