ДЖОРДАНО БРУНО
(італійський філософ, письменник і домініканський чернець: 1548-1600)
як і метелик, чарівно і приємно
літа, не знаючи, що полум'я його спалить,
так і олень, у спразі, йде до річки, певнo,
не відаючи, що стріла його зрани'ть;
як одноріг, біжить, нап'явши груди,
не бачить пастки, що йому готують.
при світлі, я, біля жерла', у доброму, що буде,
вбачаю полум'я, стріли й кайдани чую.
солодко тягнеться нудьги струмок,
обличчя те високе мені несе любов,
й небес веселка розквітає знов,
у цьому вузлику- жага моїх думок,
що, мов вічно-зеленії листки:
полум'я- в серці, постріли- у грудях,
в душі- пастки.
переклад з італійської- Івана Петришина
http://www.miezewau.it/poesie.htm
| 
та
у Вас 
0
