ласкавий місяцю, як згадую,
і повертається той рік,
коли на пагорб цей приходив,
щоб знов побачити тебе,
у розпачі, а, ти усе висів
над деревом отим тоді,
освічуючи усього його.
розпливчасто, тремтячи від плачу',
що навертався на мої повіки,
я бачив крізь сльозу твоє обличчя,
важким було моє життя при твоїй зраді,
що така мінлива, розкішний місяцю.
і, все ж, у спогадах, мені зати'шно,
в пекучім болі ран пройдешніх літ.
з якою вдячністю у молоді роки,
коли вічні надії летять у забуванні,
згадка минулого засмучує тебе,
і, душачи свій плач, ти все одно існуєш!
1. Традиційно одинадцятискладник передається п'ятистопним ямбом (хоча було би дуже цікаво зімітувати ориґінальний розмір). А у вас довжина рядків абсолютно довільна (в третьому з кінця - аж 17 складів!), та й ямбічний розмір не скрізь дотримано.
2. "il noverar l’etate del mio dolore" - "вираховування (детальне пригадування) часу моєї скорботи". Ви, очевидно, переплутали поетичну форму "etate" для "età" ("час", "доба" etc.) з "estate" ("літо").
3. "з якою вдячністю у молоді роки, ... , згадка минулого засмучує тебе, і, у задушші, ти усе ж існуєш" - що це взагалі значить?! В ориґіналі: "Oh come grato occorre nel tempo giovanil, ... , il rimembrar delle passate cose, ancor che triste, e che l’affanno duri" - "О, яким приємним буває в юнацькі роки, ... , спогад про минулі речі, хоч і сумні, і хоч смуток триває".
1. традиція- добра справа, але - не указ. слід віднайти ритм, що відповідає оригіналу; зміст- важливіший, ніж кількість складів; вірш- неримований, мова- інша, тож слід зберегти мелодику, а не кількість складів; 2. італійський коментар каже, що " ..." те саме, що "пригадування"; 3. форма "estate " і "еta'" - співзвучні і моноетимологічні: у давнину, вік рахувався "літами", а не роками (що несли "рок" /те, що випаде на долю/; 4. "минулі речі" - це і є минуле: ви не кажете "я згадав про минулі речі минулого року"; 5. останні рядки, які вам не до вподоби, італійці перефразовують так: "
il ricordarsi di ciò che è passato,
anche se è triste, ed anche se la sofferenza dura tuttora!" (https://library.weschool.com/lezione/leopardi-alla-luna-testo-e-parafrasi-8408.html) .
дякую: ви мене надихнули: для мене переклад, це- в- нправляння, навіть, якщо він едосконалий; для вас- кількість складів і слова.
e, vorrei dire io una cosa molto importante, la quale ho gia' menzionato: una traduzione e' il pensar del poeta dell'originale, una nuova interpretazione, il come lo sente il traduttore. dunque, la traduzione e' uno stato democratico del pensar diversamente. Auguri, Sg. Critico
1. Якщо хочете віднайти ритм, відповідний до ориґіналу, то й перекладайте одинадцятискладником, бо він теж має місце в українському віршуванні (особливо бароковому!), хоч і рідко використовується, на превеликий жаль (http://www.ukrlit.net/info/dict/wdonp.html). Або ямбом, хай і не п'ятистопним. А інакше виходить неповага до автора (який уклав свої думки саме в такий поетичний розмір, а не в інший) і до поетичного мистецтва загалом. Поетика і переклад - науки досить точні!
2. "Età" ("etate", "etade") і "estate", хоч і звучать подібно, проте мають різну етимологію. Однак на глибинному протоіндоєвропейському рівні спостерігається очевидна спільність. "Età" - від латинського "aevitās" (від "aevum"; пізніше "aetās"; і далі від протоіндоєвропейського кореня зі значенням "життєва енергія"), а "estate" - від латинського "aestās" (і далі від протоіндоєвропейського кореня зі значенням "запалювати" або "вогонь"). Але у Леопарді немає багатьох років (літ), а лише один ("or volge l’anno").
3. Головного ви так і не виправили. Леопарді вжив слова "grato" у значенні "приємний" (як вказує ваше ж посилання - "gradito"), а не "вдячний" (кому і за що він міг би бути вдячним!?); а "affanno" - у значенні "смуток", "неспокій", "тривога" ("sofferenza" за вашим посиланням), а не "задишка". Те, що у вас в останніх 5-и рядках, - зовсім відмінне від того, що висловлює Леопарді, і, сказати по правді, має мало сенсу.
4. Чим вас не влаштовує переклад Ореста? Скажімо, останні 5 рядків він переклав гарно і точно:
... О, як солодко за юні, Коли надія довгу стелить путь, А пам'ять — закоротка, спогадати Про речі, що в минулім потонули, Хоч горе крушить і триває мука.
відповідь: (ой, як мені не хотілося відповідати): 1. переклад не є неповагою до автора: а/пам'ятаймо зміст важливіший за форму; б/ оскільки мова - інша, то мелодика має бути такою, як це відчуває перекладач (народна творчість вчить принятливих форм); в/ не прикрашайте оригінал! не робіть з нього українського запоетизованого і відшліфованого вірша! - оригінал- це те, що має прочитати читач у перекладі. 2. про це я й писав, але слово "віта" дає право на переклад "літа", бо "віта"= "роки"= "літа"; етимологія та усім врідома- ви нічого нового не сказали: "етате, етатіс" ; 3. "ґрадіто= "бажаний, ласкаво запрошений, прийнятий, поздоровлений"; але (згідно італійських перефразувань" це слово має ще й значення "преціозо"= "дорогоцінний" : за "бажане і дорогоцінне, звичайно і вдячні" - це само-собою зрозуміле; 4. у Ореста, "надія стелить путь" - у Леопарді, (згідно із перефразою): "6 Costruzione: “quando la speme [la speranza] ha un corso [un itinerario, una strada] ancor lungo, e la memoria ne ha uno breve”; cioè, fintanto che si è giovani si possono avere ancora molte speranze, mentre la memoria della nostra esistenza passata è giocoforza breve." "
il ricordarsi di ciò che è passato,
anche se è triste, ed anche se la sofferenza dura tuttora!"
страждання- то мука, а "горе крушить". у Леопарді, -
ancor che triste, e che l’affanno duri!" , горе не крушить.
кожен перекладає інакше, але- 1. не прикрашаймо ориґінал! 2. не будьмо прискіпливі; 3. кожен переклад- це право читача-перекладача бачити ориґінал у призмі своїх власних почуттів та досвіду життя.
Як я розумію, ваш принцип є: силабічну (силабо-тонічну) поезію можна перекладати верлібром (інакше кажучи, як Бог на душу пошле). Якщо так, то в цьому я з вами ніколи не погоджуся.
Mi perdoni, se L'ho affannata.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
