Корейська класична поезія: До Джонґ-хван "Плющ"
(переклад англійською Брата Ентоні)
часом, коли ми відчуваємо, що
це- стіна, тільки стіна,
тоді,
без слів, плющ виповза угору по стіні.
часом, коли ми кажемо,
що це- стіна відчаю,
де не знайдеш води ані краплини,
де вижити не може ніяке насіння,
тоді, не кваплячись, зростає плющ.
немов плече до іншого плеча,
покілька разом,
вони усе ростуть,
принаймі, на проліт дихання.
поки той відчай вбереться в зелене.
плющ схоплює той відчай,
й його він не відпустить.
часом, коли ми голови свої схиляєм,
говорячи, що ту стіну не перелізти,
один листок плюща, що наверху,
підтриманий безліком листя плюща,
нарешті, стіну ту долає.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
