Давно, за днями і порами року, і - за людьми, і - за краями.
Майва сирого м'яса на шовкові морів й арктичних квітів;
(їх же нема). Очунявши від старих фанфар геройства,--
яке все ще вдаряє в серце і в голову, --подалі від старих убивць.
-О! стяг сирого м'яса супроти єдвабу морів й арктичних квітів;
(вони ж бо не існують). -Блаженство! Живі вуглинки, що дощать у нападах морозу.--
Блаженство!-- вогники у дощі вітру діамантів,
що землі серцем викинуті й навічно обвуглилися для нас,
--О світе! (Далеко від старих відступів і старих пломенів, які ще чуються, які ще відчувають.)
Вогонь і піна. Магічне коливання прірв і дзенькіт бурульок по зірках.
О, блаженство, О, світе, О музико! І форми, піт, очиці, й волосся довге проплива отам. І білі сльози, які закипають, --
О блаженство! -- і жіночий голос, що сягає ден вулканів
і печер арктичних вод морів. Ознака...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас