Самотній воїн, я- поранений залізом,
У- шрамах від мечів, який наситився вже грою битв,
Весь стомлений від зброї. І, був я свідком багатьох бойовищ,
І- впертих міжусобиць. І, від війни ударів,
Немаю я надії на допомогу або звільнення
До того, як я піду із світу із гордою пов'язкою бійця.
Булавами й кийками йдуть на мене;
I іх тверді краї мене калічать; Вироби ковалів
Стрічаю я в гурта`х; з відвагою я переношу
Щонайжорстокіші бої. І не знайти мені бальзаму,
Або- цілителя на всьому полі битви, щоб вигоїв мене,
Аби змастив мене мастилами, щоб я одужав,
Але мої глибокі рани ятряться yсе більше
Від смертоносних травм удень й вночі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас