"Однак, однак, чому ви дивитеся на мене
вашими очима, мої діти?" [Медея]
Чуєте, мої браття, як ридають діти,
Сюди печаль приходить із роками?
Ближче до матерів, аби голівки прихилити-
Та сльози котяться усе одно ріка`ми.
Малі ягнята мекають у лузі;
В гніздечках, угорі, пташки співають ;
І граються із тінню оленята-друзі;
Квітки цвітуть, на захід поглядають -
А, малі діти, мої браття,
Невтішно і гірко ридають!
Як інші граються, тo плачуть діти в го`рі,
В країні всіх свобід і волі.
...
Ви їх питаєте, чом плачуть безупину,
На грудях матерів, нестримно,
В нашій щасливій Батьківщині?
...
"А наша кров, тирани, хлюпа вгору,
А фіолет ваш вказує нa ваші душі;
Але прокляття дитячих сліз море
Без слів, сильніше, ніж гнів дорослих й дужих!"
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1012 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
