ПЕРЕКЛАД з Ф.ТЮТЧЕВА

ПЕРЕКЛАД:

Так, як над попелом горить

Сувій, зотлівши догорає,

Чиїсь слова, чужих століть

У прах поволі обертає,

Так сумно йде моє життя

І день за днем злітає димом;

Так поступово гасну й я,

Йдучи поволі до могили.

О небо, тільки би хоч раз

Вогнем  яскраво запалало

Життя моє, і легко б стало,

Я просіяв би – й  миттю згас!

Ф.ТЮТЧЕВ.

Как над горячею золой

Дымится свиток и сгорает

И огнь, сокрытый и глухой,

Слова и строки пожирает,

Так грустно тлится жизнь моя

И с каждым днем уходит дымом;

Так постепенно гасну я

В однообразье нестерпимом!..

О небо, если бы хоть раз

Сей пламень развился по воле,

И, не томясь, не мучась доле,

Я просиял бы –и погас!