"СТАРЕНЬКА МАТИ"

                         СТАРЕНЬКА МАТИ

                 Старенька мати жде додому сина

                 Біля давно похилених воріт.

                 Вже заростає зіллям та стежина,

                 Що завела його в далекій світ.

                                Приспів:

                 Не повертає син з чужого краю,

                  Там де чужі і мова, і пісні.

                  А мати все синочка виглядає

                  І сльози-роси падають рясні.

                 Весна вже вкотре знову повертає

                 В садку давно щебече соловей,

                А мати все синочка виглядає,

                 Ховає біль і сум свій від людей.

                  Хтось запитає: «Як живе синочок?

                  Чи скоро верне знову до села?»

                  Вона на те лише всміхнеться мовчки

                  Куточком вуст, де зморшка залягла.

                  А вечорами, як спадають роси,

                  Втомившись сяде на старий поріг,

                  І у молитві щирій тихо просить,

                  Щоб сина Бог від лиха уберіг.

                  Старенька мати жде додому сина

                  Біля давно похилених воріт.

                  Вже заростає буйно та стежина,

                  Що завела його в далекій світ.