Вітамін 1.Я довго дивився їй в слід Шукаючи мої відбитки на зап'ястях Багато пив, не їв, курив Чекаючи, що стане краще.
Я живу у світі холоду і рим, Я вірю, що поруч бродить щастя Що світ чудовий і у сні, Що час швидкий, А людство все інакше
Я так всі дні свої пропив Шукаючи відради від нещастя, А потім плюнув і на все забив Забути її погляд мені невдасться.
Приспів: І ще одні слова про кохання, Які промовлені не з моїх вуст , Я признав, що життя змагання, Яке наповнене розпуст. Воно складається з вагання, З чужих імен, і з блідих губ. І почуття це лиш єднання Двох подібних і заблуканих душ.
2.Колись я жив й не мав межу, Багато викидав агресій і сварок А зараз, мов мерлець лежу Відчуваючи весь біль кохання
Я знаю кожен шрам І кожного наступного твого коханця Кожну пісню в твоєму плей-листі Кожен вірш про лихе кохання
Але усі пісні пішли у небуття Слова відпливли на Сахалін Тобі нема вже вороття У моїй крові інший вітамін.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
ще раз дякую