Нашу зустріч з тобою В долі прошу не раз, У широкому полі Я чекаю свій часю Ті хвилини короткі, Як повз мене пройдеш, Й моє серце в долонях Ніжно так пронесеш. Тебе серцем торкнуся І воно заболить, Та у Господа прошу Не забрати цю мить. Ти найкраща у світі Та дружина чужа. Інший душу зігріє, Як схолодить роса. В ясний день, чи холодну, Нічну веремію Я від згадки про тебе Душу ніжністю грію, Ти ж бо знай, в моїм серці Всі джерела зібрались, Що дружина чужа Мені щиро всміхалась...
Я люблю людську щирість в слові , бо це почуття , які неможливо нічим замінити , без почуттів - нема людини , а без співчуття = не має друзів .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
