Доле, Доле,
зірне поле
повсякчас мінливеє,
то яснієш,
то тьмянієш;
а життя зрадливеє
і тупити,
і гострити
розум може, граючи,
і бідацтво,
і багатство,
мов лід, розпускаючи.
Доле дивна
та нерівна,
колесо рухомеє,
благо й лихо,
хибна втіха,
марево зникомеє,
таємнича,
чарівнича,
а мені ворожая,
через кпини
в голу спину
злочином погрожуєш.
Доле слави
та держави,
а до мене лютая,
і прихильність,
і свавільність
ти щоразу плутаєш.
Одностайно
та негайно
серця струн торкнімося,
і що сильний -
теж невільний,
разом пожурімося!
Ориґінал:
O Fortuna
velut luna
statu variabilis,
semper crescis
aut decrescis;
vita detestabilis
nunc obdurat
et tunc curat
ludo mentis aciem,
egestatem,
potestatem
dissolvit ut glaciem.
Sors immanis
et inanis,
rota tu volubilis,
status malus,
vana salus
semper dissolubilis,
obumbrata
et velata
michi quoque niteris;
nunc per ludum
dorsum nudum
fero tui sceleris.
Sors salutis
et virtutis
michi nunc contraria,
est affectus
et defectus
semper in angaria.
Hac in hora
sine mora
corde pulsum tangite;
quod per sortem
sternit fortem,
mecum omnes plangite!
О удачо, Твоя вдача – Мовби місяць в небесах. То марнієш, То повнієш, А в житті, усім на страх, Раз мордуєш, Раз даруєш Втіху, радощі та сміх. Бідування Й панування Кануть, як на сонці сніг.
Злая доле, Крутиш коло, І його не зупинить. Це ж бо лихо: Щастя тихо Гине і зникає вмить. Під покровом Вечоровим Ти нашкодила й мені. Тáк програвся, Що зостався Без сорочки, без штанів.
Ох, чесноти, Тії цноти… Не мені таке життя. Через силу Все немиле, Хоч там що – нема пуття. Посумуєм, Погорюєм, Торкнемо щемку струну. Бо ж і сильний, Непомильний Зломиться без талану!
I мiнлива, i зрадлива доля гiрш од мiсяця: то повнiє, то мapнiє, а то, глянь - не свiтиться. Зла година - то гостинна, то у кiгтi схоплює: наше щастя i нещастя, наче лiд, розтоплює.
Незбагненна, навiжена доля - мов те колесо: то карає, то втiшає нiжновабним голосом. Meнi мило засвiтила доля, та сховалася: бiдне тiло геть змарнiло, у лахмiття вбралося.
I кохання, i страждання - все в руках приречення. Доля злая вимагає нинi в нас вiдречення. Ви, що з волi злої долi стали нещасливими, дружним хором гонiть горе спiвами тужливими!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
