Яка лагідна ніч і прекрасна,
та нема мені сну, ні спочину!
З-під вікна твого, люба, жадана,
тужним серцем до тебе полину...
Лиш у мріях тебе я кохаю,
та щодня все сильніше люблю!
Де стою, де ходжу, де блукаю, —
серце на́впіл тобою ділю!
Та ніколи мене не любила ти
і не мала жалю́ ні краплини;
не схотіли твої гарні вустонька
мені мовити слово єдине!
Твої очі — мов іскорки Раю,
але усміху з них не ловлю!
Та хоч де я стою, де блукаю, —
серце навпіл тобою ділю!
З неба зорі на мене мов дивляться,
шепче з місяцем їхня родина,
посміхаються, кажуть: "Ой, вітрові
надсилаєш пісні, бурлачино!"
Та на посміхи зір не зважаю,
про слова тії думку згублю!
Тебе завжди на мислі я маю,
серце навпіл тобою ділю!
Але спиш ти і, певно, у маренні
бачиш милого свого хлопчину.
Він тебе, в очі ніжно цілуючи,
пригортає до себе; о, гину!..
На добраніч! У далі зникаю...
Тихо спи, я ридання тлумлю...
Але там, де ходжу, де блукаю,
серце навпіл тобою ділю!
Ориґінал (джерело, виправлене мною згідно з ортографією граматичних матеріялів і словника з того-таки сайту (на жаль, єдиного загальноприйнятого правопису для ґріко досі немає) та моїм власним слуховим сприйняттям; див. також докладну та хвальну розвідку п. Мікеле "Ґорро" Ґоріні, де він зібрав докупи та звірив різні варіянти тексту серенади):
Ti en' glicèa tùsi nìfta ti en' òria!
C'evò e' pplònno pensèonta se sèna;
c'ettumpì sti ffenèstra-ssu, agàpi-mmu,
tis kardìa-mmu su nìfto ti ppèna...
Evò pànta se sèna pensèo,
jatì sèna, fsixì-mmu, 'gapò;
ce pu pào, pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!
C'esù mài de m'agàpise, òria-mmu,
e' 'ssu pònise mài 'pu se mèna;
mai citt' òria xìli-ssu en ènifse
na mu pì lòja 'gàpi vloimèna!
Itt' ammài-ssu to màgo, glicèo
en jelà mai ja mèna ftexò;
mentr' evò ci pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!
T'asteràcia 'pu pànu me vlèpune
ce m'o fèngo krifìzzu nnomèna,
ce jelù, ce mu lèun(e): ston ànemo
ta traùdia pelìs, i' xxamèna!
Ma ta jèja-tt' evò 'n ekkidèo
ce sta lòja-tt' en vàddho skupò,
jatì pànta se sèna pensèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!
Ma 'su plònni, telèste, ce s'ìpuno
'ste torì cìno pù e' gapimèno;
ti jelònta filì t'ammatàcia-ssu
ce se ssìfti sto pètto-tt', ohimmèna!..
Kalinìfta! Se fìnno ce fèo,
plàja 'ssù, ti 'vo pìrta prikò;
ma pu pào, pu sìrno, pu stèo,
sti kkardìa pànta sèna vastò!
Запис 1981 р. з дещо инакшими словами у виконанні Джованні Мандза та народного ансамблю з м. Корильяно д'Отранто (на ґріко: "Х(К)оріяна"):
Запис ансамблю "Ghetonìa" ("Сусідство"; альбом 1996 р. "Per incantamento" ("Чарами")):
Виконання з крайнього фестивалю "La Notte della Taranta":
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 643 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
