Далеко від рідного краю Сумую в чужій стороні. Щоб тугу прогнати співаю Про милу Вкраїну пісні. Про отчу засмучену хату І світлої юності дні. Про предків здобутки і втрати, Що темряві й світлу зрідні.
Далеко від рідного краю Продовжую свій родовід. Та нині чомусь повертаю Свій погляд частіше на схід. О, люба моя Україно, Душа за тобою болить! Неначе на давній світлині Твій образ я бачу щомить.
Дніпро незрівнянний і Київ Із пилом віків на чолі. Час шашелем в серці не виїв Любов до своєї землі. Доволі світами блукати Й журливий заводити спів. Душа повертає до хати Споріднену душу без слів.
Далеко від рідного краю Від ранку і аж до темна Я дітям своїм сповідаю Яка ти весела й сумна. Що ти молодою на вроду Прийшла в сьогодення з віків. І скільки за власну свободу Ти втратила кращих синів.
Далеко від рідного краю Затишна чужа сторона. Лиш серденько зболене знає Яка тому щастю ціна. Доволі наслухався й бачив Я слів на чужині та сліз. Застілля коротких побачень Розлуки затьмарює піст.
Ваші вірші про Україну виболілі, саме в них знаходиш щиру незрадливу синівську любов і небайдужість, до того, що діється у країні. І така журба за рідним краєм, яка розтинає поезію, просто не може не вилитись у пісню. Дуже гарно, Вікторе!!!
Дякую, Людо. Може наші "італійці" спробують її заспівати, адже я прекрасно знаю і розумію, що саме такі почуття переповнюють їхні душі. Хай лише спробують заперечувати!..
Згодна з усим, тільки хочу добавити, що коли думати, що той далекий край, де живе людина, чужий, то і сам будеш чужим для тих людей. Так не добре. Тому краще обростися друзями, колегами, займатися улюбленими справами і полюбити цю країну. Звичайно, Україну не замінити, але таке життя. Тому стараюся не рвати серце і не сумувати. У цьому допомагаєте ви, любі друзі.
Доброго вечора, Вікторе. Прочитала вірш із великим задоволенням, Ви ж знаєте, як я відношуся до віршів про рідний край. "Намоьк" я зрозуміла... Музику намагатимусь, та що "намагатимусь" - напишу обов"язково, лише я музику можу написати, а на демо-версію, типу фонограми зараз не вистачає часу - завал на роботі, приходжу додому і валюся з ніг. Ви ж бачите, я останній час не дуже часто на сайті - заходжу, як тільки можу... А що за лікарняний?
Дякую тобі, Оксано, що не даєш приводу довго вмовляти себе. Хоч ще на лікарняному, проте, здається, застуда вже в минулому, хвилює мене зараз тільки високий тиск, ось і все.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Не заперечу 
