Непогано, але безпросвітньо-сумно.Здалося, що написала людина,яка прожила довжилезне життя, а подивилася - зовсім юнак! Йой-йой,попереду ще довге-довге життя, і буде щастя, і буде багато розчарувань. Так, що сьогоднішній сум покажеться Вам дурничкою!!! Наснаги Вам і, радійте життю!!!
Чомусь мені пригадався один мій дуже давній вірш, написаний ще в минулому тисячолітті...
Не вір мені, як в відчаї чи горі Тобі промовлю: ”Більш не приходи...”. Не вір у час відливу зраді моря – Воно до берега вертається завжди. Я знов сумую й пристрастю палаю І серце без вагань Тобі віддам. Я – наче хвиля, завжди повертаю, Щоб в ноги впасти рідним берегам. Я прагну доторкнутися до мрії, Зневіру проганяючи й біду. Постань для мене берегом надії, Чекай мене: я хвилею прийду!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
